Астрономи зробили надзвичайні відкриття, вивчаючи скупчення IC 348 (Фото:NASA/ESA/CSA) Космічний телескоп імені Джеймса Вебба допоміг вченим зробити нове надзвичайне відкриття. Цього разу за допомогою телескопа виявили найменшого субкоричневого карлика з коли-небудь зафіксованих. Коричневі карлики — це космічні об’єкти, що формуються так само, як зірки, але не набирають достатньої маси, аби у їхніх ядрах розпочався водневий синтез. Загадкові об’єкти з ще меншою масою, якої недостатньо для будь-яких термоядерних реакцій у ядрі, вчені називають субкоричневими карликами або планетами-шахраями. Команда астрономів під керівництвом Кевіна Лумана з Університету штату Пенсільванія націлилися на те, аби знайти найменший із таких об’єктів.
Як пише Science Alert, вчені використали космічний телескоп імені Джеймса Вебба, щоб провести дослідження центру молодого зоряного скупчення під назвою IC 348 в області зореутворення Персея (приблизно за 1000 світлових років від нас). Тут вони знайшли три об’єкти, що відповідають вимогам з масою до восьми Юпітерів, і температурою від 827 до 1527 градусів за Цельсієм.
Один із цих об’єктів є найменшим субкоричневим карликом, що коли-небудь виявляли люди. Його маса — лише 3−4 Юпітери. Те, як утворився такий об’єкт, є справжньою загадкою для вчених.
«Малоймовірно, що цей об’єкт утворився в диску [навколо зірки], замість того, щоб формуватися як зірка. Три маси Юпітера — це у 300 разів менше, ніж наше Сонце. Ми повинні запитати, як відбувається процес утворення зірок з такими дуже-дуже маленькими масами?», — каже астроном Катаріна Алвес де Олівейра з Європейського космічного агентства.
І це не єдина надзвичайна річ, яку дослідники помітили, вивчаючи IC 348. Спектрографічний аналіз виявив наявність неідентифікованого вуглеводню у двох об’єктах у цьому скупченні. Раніше таку речовину було помічено у міжзоряному просторі та в нашій Сонячній системі (атмосферах Сатурна і Титана), а однак за її межами — ніколи.
«Це перший раз, коли ми виявили цю молекулу в атмосфері об’єкта за межами нашої Сонячної систем. Моделі для атмосфери коричневого карлика не передбачають його існування. Ми дивимось на об’єкти меншого віку та меншої маси, ніж будь-коли раніше, і ми бачимо щось нове й несподіване», — додає Алвес де Олівейра.