Згідно опитування Transparency International Ukraine найбільшою проблемою відбудови для 88% опитаних є корупція. Не дефіцит кваліфікованих кадрів, не відсутність проектантів і виконавців. А корупція.
Якщо подивитись на те, як описують найбільшу проблему України росіяни, це будуть бандерівці. А якщо подивитись на те, що називають найбільшою проблемою відбудови українці — то більшість називають корупцію. І перше, і друге, на мою думку, є наслідком ідеї, навʼязаної людям через масову багаторічну інформаційну кампанію. Синдром набутої безпорадності, який за совка мав характер «все погано, я ні на що не впливаю, така наша доля» — успішно замінився на «всі все крадуть, всі продажні, нам пороблено і нічого не вдасться», срач до неба і накопичення злоби. Результат той самий — люди опускають руки та суспільство зупиняється.
Інфографіка: Transparancy International Інфографіка: Transparancy International 88% респондентів найбільшою проблемою вважають «розкрадання коштів, корупційні схеми, великий масштаб руйнувань». Люди, просніться. Найбільшою проблемою відбудови є тотальний дефіцит кваліфікованих працівників. Повальна втрата навичок; ігнорування правил; відсутність реальних планів, проговорених з громадою; проектів, які можна запускати; монтажників які це можуть зробити руками; технагляду, який забезпечить контроль якості виконання; закупівельників, які грамотно випишуть умови тендерних закупівель; інженерів, які з розумом спроектують підсистеми. У нас нема кому це все робити, потенційна корупція — сота у списку проблем! Навіть якщо у вас є гроші – ви не можете знайти нормальних майстрів чи підрядників, щоб щось якісно зробити. Одиниці, які є – забиті на рік вперед, і записують клієнтів в чергу. Тема необхідності прозорості і боротьби з корупцією стійко займає істотну частку всіх міжнародних форумів з питань відбудови, що проводяться тричі на тиждень у кожному місті, яке себе поважає. На кожній конференції треба ж щось обговорювати — і оскільки ідей як саме і що саме і коли саме ми можемо відбудовувати, немає, то говорять про корупцію за принципом «нема розуміння що робити — говоримо про свої страхи». Хоча в цьому і не зізнаємось. Найчастіше про корупцію говорять ті, хто нічого не будував і не робив. І тут з огляду на банальну відсутність знань і досвіду — як організовувати процес, присутні обмінюються своїми страхами. Так, у нас є маса факапів, тріскають будинки, падають мости тощо — і відповідь «корупція» — звучить як звична реакція на такі випадки. Але далеко не кожен з них можна так пояснити, бо коренем проблеми є неспроможність спроектувати/зробити краще. Але якщо назвати речі своїми іменами — монополізм, непрофесійність, лінь — то треба з тим щось робити: відкривати систему профтехосвіти, запускати в країну міжнародні будівельні компанії тощо. А можна просто поговорити про корупцію. Ми не найкращі, але точно не найгірші навіть на фоні наших сусідів. І оце опитування Transparancy International, в якому і слова нема про відсутність кваліфікованих кадрів і вкрай низьку спроможність використання коштів на відбудову — це свідчення того, що такі результати треба викидати в смітник. Але треба і пояснювати чому — бо так само як немає кому робити складні будівельні проекти, немає кому робити якісні дослідження і опитування. Бо якщо можна схалтурити, то навіщо напружуватися? Громадська думка «схаває»? Схаває! І міжнародна теж. Вже і Орбан бігає і кричить, що найкорумпованішу країну світу в ЄС приймати не можна.
Я не вважаю Україну некорумпованою — вона така, яка є. Але за останні 15 років мені не пропонували хабарів і я нікому не давав. І мої друзі теж. В нас є маса журналістів, котрі роблять добре свою роботу в антикорупційних розслідуваннях, на відміну від багатьох країн, де їх нема. Ми не найкращі, але точно не найгірші навіть на фоні наших сусідів. Може вже варто припинити займатися самобичуванням?