Валерій Кондаков, СЕО сервісної компанії UNITY-BARS Попри складнощі воєнного часу, українське ІТ залишається потужним. Вітчизняні фахівці не лише зберігають репутацію на глобальному ринку, а й продовжують створювати інноваційні продукти. Валерій Кондаков, СЕО сервісної компанії UNITY-BARS, одного зі стовпів українського Fintech, пояснив, як це вдається, всупереч — чи завдяки — викликам. — Кінець року — гарна нагода озирнутись назад та проаналізувати власні здобутки. Чим ви особливо пишаєтеся в році, що минає? — Ми не ставили собі надамбітних цілей, які неможливо було б реалізувати. Для всіх нас мета зараз одна — перемога. В масштабі нашої компанії – це збереження команди та клієнтів, реалізація важливих проєктів і, звісно, допомога ЗСУ. Однією з важливих віх цьогоріч для нас став запуск нової системи електронних платежів НБУ СЕП-4 — аналогу європейської SEPA. З точки зору бізнесу це не стільки прибутковий, скільки критично важливий для держави проєкт. Це значний крок у бік євроінтеграції України та адаптації українського фінансового ринку до правил ЄС.
Але програму-мінімум ми виконали і з комерційної точки зору. Зокрема, запустили свій AML-проєкт — рішення для протидії відмиванню коштів. Очікуємо великий попит на нього, адже він, по суті, потрібен усім фінустановам для відповідності юридичним вимогам.
— Ви використовуєте ШІ-функціональність у своєму AML-продукті. Штучний інтелект став словом року і технологією, про яку всі говорять останнім часом. Який потенціал має ШІ у fintech, одній з найбільш зарегульованих сфер?
— Потенціал справді великий. Варто розуміти, що він навряд чи кардинально змінить принципи роботи fintech, але трансформує чимало процесів. Так, на побутовому рівні більшість із нас уже працювала з додатками, які використовують ШІ. Аналогічно це може працювати і в банках. Простий приклад — аналіз транзакцій. Умовно, зараз фахівець має вивчати табличку з оборотами по рахунку. Штучний інтелект може зекономити чимало годин, одразу привертаючи увагу до переказів, які потребують детальнішого аналізу людиною.
— Ваша компанія на ринку сервісного ІТ уже понад 30 років. У чому специфіка відносин між розробником і замовником у фінтех-індустрії та які уроки зі свого досвіду ви винесли?
— Доволі часто працює таке правило: не завжди ті, в кого є хороша ідея, мають кошти на її реалізацію, і навпаки. Гарні ідеї зазвичай потребують і чималих інвестицій для якісного результату. Тому іноді важко конкурувати з іншими сервісними бізнесами, які занижують вартість розробки, не до кінця розуміючи складність fintech-проєктів. І тут замовникам необхідно розʼяснювати важливість компетенції тих, хто реалізовуватиме проєкт. Хороший приклад — тендери західних бізнесів. Зазвичай вони вимагають великої кількості доказів професійності, як-от галузевих сертифікацій тощо. Це може здаватися бюрократією, але на практиці це гарантує експертне виконання, а не «сирий» продукт, який потім доводиться перероблювати комусь іншому.
— Класичний аутсорс — по суті, перепродаж людиногодин інженерів — не дає замовникам додаткової цінності. Що б ви порадили сервісним ІТ-бізнесам, які прагнуть приносити більшу цінність замовникам?
— Варто як мінімум утримувати і розвивати свою команду, аналізувати компетенції колег. Коли є розуміння, що в тебе є люди, спроможні реалізувати власний продукт, — заплануйте і зробіть, чи бодай почніть робити це. Так можна поступово відходити від класичного аутсорсу. Останній можна порівняти з ремонтом у гаражах: там вам машину, може, полагодять дешевше, але чи надійно та якісно? Сервісна станція, звісно, має вищий чек, але там ви можете бути впевнені в тому, що працюватимуть фахівці, які точно знають, що роблять. А ще свій продукт — це довгострокова історія успіху, тоді як один-два великі клієнти — це не назавжди.
Тому, щоб розвиватися в бік власного продукту, потрібні не просто розробники. У команді необхідні бізнес-аналітики, спеціалісти з продажу та маркетингу, підтримки тощо. При цьому важливо зберігати і гнучкість, щоб швидко реагувати на зміни ринку. Якщо ж говоримо про розширення сервісного та продуктового бізнесу, то це потребує як мінімум відгуків від уже наявних клієнтів, розбудови експертизи команди, готовності адаптувати свої пропозиції під різні ринки та вкладатися в їхнє просування.
— В якому напрямку рухається світовий fintech? Чи може Україна з її напрочуд диджиталізованою фінансовою сферою стати глобальним трендсетером?
— Курс наразі не змінюється — розвиваються цифрові та криптовалюти, а їхнє регулювання стає більш серйозним. Для нас це плюс, адже ми працюємо над цим уже сьогодні, тоді як війна, яка ведеться і в диджитал-просторі, підштовхує нас посилювати і цифрову безпеку. Тому Україна вже задає тренди у глобальному fintech, у той час як інші країни зараз не мають наших викликів і зволікають. Незабаром вони будуть змушені наздоганяти, а отже, приходити до нас за нашими продуктами.
— Ринок ІТ-талантів відчутно змінився із повномасштабною війною: наразі вакансій значно менше, ніж кандидатів. Чи така сама ситуація у fintech-сфері? Як ви шукаєте і вирощуєте власних фахівців?
— Ми і далі «ганяємося» за кандидатами, адже нам потрібні висококваліфіковані і вузькі фахівці. У випадку fintech недостатньо просто добре володіти певними технологіями — потрібно ще й розуміння фінансового сектору. Тому ми, зокрема, співпрацюємо з університетами для розширення їхніх навчальних програм, а також маємо власні освітні проєкти для техфахівців, щоб занурити їх у фінансову сферу. Також чимало інвестуємо і в розвиток софт-скілів колег — зокрема в комунікативні навички, ведення переговорів, розуміння ринку та індустрії тощо.
— Які побажання маєте для клієнтів, партнерів та конкурентів у новому році?
— Побажання просте — перемога і мир. Зичу зберігати позитив у серці: ми все відбудуємо, переможемо ворога, і все буде добре.