Українці та український бізнес звикли до курсу 36−37 грн за долар. Останні півтора року, попри воєнний стан і постійні терористичні атаки ворога, НБУ утримує курс у вузькому коридорі.

Регулятор став взірцем стабільності – дозволив волонтерам, аграріям, нафтотрейдерам, логістичним компаніям, торговим мережам і банкам планувати та прогнозувати свою операційну політику, а населенню — безпечно розпоряджатися власними коштами у разі валютних операцій за кордоном.

За 2023 рік українська гривня увійшла до десятки найсильніших валют світу. Готівковий курс гривні до долара з останні 12 місяців зміцнився на 7% з 40,0 грн/дол. до 37,4 грн/дол.

Така стабільність була досягнута вправними діями НБУ та багатомільярдною фінансовою підтримкою партнерів. Лише у 2023 році Україна отримала майже $40 млрд. За таких умов Нацбанк зумів наростити резерви з $28,5 млрд на кінець 2022 року до $41,7 млрд станом на 1 серпня 2023 року. Далі фінансова допомога різко скоротилася, а регулятор відмінив фіксований статус курсу та перейшов до режиму «керованою гнучкості». Це, у свою чергу, змусило НБУ стати активним учасником міжбанківського валютного ринку. Станом на 1 грудня розмір золотовалютних резервів впав до $38,8 млрд.

На наступний рік очікування обсягу надходження міжнародної фінансової допомоги та підтримки України загалом — досить стримані. Чи вдасться НБУ за таких умов продовжити політику стабільного курсу? Чи будуть Міністерство фінансів разом з МВФ більш наполегливими щодо переходу на плаваючий курс та валютну переоцінку видатків бюджету? Чи зможе бізнес наростити обсяг експорту для отримання валютної виручки? Пропоную розібратися, які з описаних факторів можуть утримати валютний курс на поточному рівні, а які, навпаки, стати тригером девальвації у 2024 році.